вівторок, 8 березня 2011 р.

Музей архітектури і побуту Пирогово - Масляниця


 Фотозвіт із поїздки буде трохи згодом. ) _________________________________________________




Ой, весна, весна та весняночка,
Ой, де ж твоя донька, та паняночка - такі заклики лунали багатогектарною територією Музею архітектури і побуту Пирогово. Чому? Все просто. Тисячі людей зібралися на святкування Масляної. Проводів зимової пори.Приєдналися до них і студенти Острозької Академії.


Традиції і обряди є невід’ємною частиною культури нашого народу, тісно пов’язані з нашою духовністю. Незнання власних традицій свідчить про низький рівень культурно-духовного виховання як молоді, так і нації. Тішить те, що є ще багато людей не байдужих до приданого власного народу: вони намагаються зберегти, розвинути та передати майбутнім поколінням власний досвід. На свято Масляниці 6 березня 2011 року студенти Національного університету "Острозька академія" мали змогу відвідати музей "Пирогово" у Києві.
Існує декілька назв передпісного тижня, це: Масниця, Масляниця, Колодій. Протягом цього часу вартує їсти вареники з сиром та сметаною, гречані млинці, смажені на маслі або смальці. Існує повір’я, що чим більше на Масницю буде з’їджено і випито - тим багатшим буде врожай і приплід тварин.  Організаторам дійства у Пирогово вдалося якнайповніше відтворити українське свято, яке вражало не тільки своєю пишністю, колоритністю і національністю, а ще й шанобливим ставленням до української культурної традиції! Від самого музею віяло духом XVIII-XIX ст., не говорячи вже про відвідувачів, які не лише вдяглися у вишивані сорочки, плахти, кожухи, а й заквітчалися вінками в шовкових стрічках.
Саме дійство включало в себе колодійні обряди (за давньою уявою, народжується в понеділок святкового тижня; колодій - поліно, або макогін яке сповивають як ляльку), водіння «козла»,  катання на конях. Найменші відвідувачі музею мали змогу  покататися на поні. На Співоче поле було привезено Кострубату Бабу, яку під кінець вечора спалили. У наших предків цей ритуал знаменував перемогу весни над зимою. Опудало спалювали, водячи в той час навколо нього хороводи. Всі забави супроводжувалися величезною кількістю співів, які так люб’язно виконували фольклорні колективи. Не обійшлося й без обіцяних традиційних млинців: з вишнями, медом, сиром, м’ясом, варенням і навіть ікрою заморською. Всі бажаючим могли почастуватися, глінтвейном, чайком або кавою.
Різнобарв’я тернових хусток, архітектурна забудова і неповторність обрядодійства залишили по собі приємне враження у всіх відвідувачів музею. Дякуємо організаторам за чудово проведений час!









Відредаговано Артемом Жуковим