Давай побудемо простими перехожими на день:
Запустим в небо купу літачків,
І потім будемо довго бігати по полю
Як пам’ятаєш, ти колись хотів…
Ми мріяли разом колись злітати
На тій кульці, що зветься літаком.
Я малювала пальцями вітражі,
І сон той був глузливим малюком.
Я малювала тоді колір мрії,
Ти ж обіцяв захистити від вітрів.
І все ж я одна залишилася стояти
У чарах літачка, який не полетів…