субота, 3 листопада 2012 р.

Мандрівний вагон


І не написані слова, в своєму танці невеселім.
Сьогодні я іще жива, й живу думками на папері…
Слова врізалися у душу, і залишали там сліди,
Ми обіцяли непорушно дитячі мрії берегти.

Сьогодні  - тут, у обіймах рідних,
А завтра – у полі, де немає близьких
Ніщо не зупинить колісницю подій,
І вже ми шкодуєм, про кількість тих мрій..

За плечима -  багаж, павутина з думок,
І не відання того, де наступна зупинка
Сьогодні ж мрія моя  - одна на мільйон,
На хвилю спинити мандрівний той вагон…

Немає коментарів:

Дописати коментар